бадилинка

Бадилина, -ни

ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. І. 118. ум. бадилинка. ув. бадиляка.

Значення в інших словниках

1. бадилинка — бадили́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бадилинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бадилина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бадилинка — БАДИЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до бадили́на. Вітер пішов по полю, траву гнув, бадилинки зривав (М. Трублаїні); Шаман дмухнув на червоний жар і кинув туди кілька бадилинок (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах
4. бадилинка — див. стебло  Словник синонімів Вусика
5. бадилинка — БАДИЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бадили́на. Вітер пішов по полю, траву гнув, бадилинки зривав (Трубл., І, 1955, 77).  Словник української мови в 11 томах