1. Словник української мови Грінченка

бадилинка

Бадилина, -ни

ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. І. 118. ум. бадилинка. ув. бадиляка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бадилинка — бадили́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бадилинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бадилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бадилинка — БАДИЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до бадили́на. Вітер пішов по полю, траву гнув, бадилинки зривав (М. Трублаїні); Шаман дмухнув на червоний жар і кинув туди кілька бадилинок (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
  4. бадилинка — див. стебло Словник синонімів Вусика
  5. бадилинка — БАДИЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бадили́на. Вітер пішов по полю, траву гнув, бадилинки зривав (Трубл., І, 1955, 77). Словник української мови в 11 томах