бадилинка
БАДИЛИ́НКА, и, ж.
Зменш. до бадили́на.
Вітер пішов по полю, траву гнув, бадилинки зривав (М. Трублаїні);
Шаман дмухнув на червоний жар і кинув туди кілька бадилинок (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бадилинка — бадили́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бадилинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бадилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бадилинка — див. стебло Словник синонімів Вусика
- бадилинка — БАДИЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бадили́на. Вітер пішов по полю, траву гнув, бадилинки зривав (Трубл., І, 1955, 77). Словник української мови в 11 томах
- бадилинка — Бадилина, -ни ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. І. 118. ум. бадилинка. ув. бадиляка. Словник української мови Грінченка