Словник української мови Грінченка

байстер

Байстер, -ра

м. = байстрюк. Аф. 292.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. байстер — -стра, ч., діал. Байстрюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. байстер — див. дитина  Словник синонімів Вусика