балабушка

Балабушка, -ки

ж.

1) ум. отъ балабуха. Маркев. 22.

2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.

Значення в інших словниках

1. балабушка — -и, ж., діал. Зменш.-пестл. до балабуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. балабушка — БАЛА́БУШКА, и, ж. Зменш. до бала́буха 2. [Хима:] Чи коржа і балабушки печете вже? (М. Кропивницький); Завелось у хаті деяке хазяйствечко; у неділю повелись пиріжки, балабушки; одно слово – Горпина зажила добре (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
3. балабушка — див. хліб  Словник синонімів Вусика
4. балабушка — БАЛА́БУШКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до бала́буха. [Xима:] — Чи коржа і балабушки печете вже? (Кроп., III, 1959, 13); Завелось у хаті деяке хазяйствечко; у неділю повелись пиріжки, балабушки; одно слово — Горпина зажила добре (Л. Янов., І, 1959, 40).  Словник української мови в 11 томах