Словник української мови Грінченка

балабушечка

Балабуха, -хи

ж.

1) = балабух 1. Шейк.

2) Шишка. Під плечем така балабуха. Зміев. у. ум. балабушка, балабушечка. Чуб. ІІІ. 258. О. 1862. IV. 13.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. балабушечка — див. хліб  Словник синонімів Вусика