балабух

Балабух, -ха

м.

1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго.

2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. ум. балабушок.

Значення в інших словниках

1. балабух — БАЛА́БУХ див. бала́буха.  Словник української мови у 20 томах
2. балабух — бала́бух 1. кул. спечений нашвидкуруч, часто невдалий, виріб із тіста; булочка (м, ср, ст): Мала прийти сусідка – пані Ева, – то я швиденько напартолила якихось балабухів, полила сметаною, і під горіхівку то досить файно з'їлося (Авторка)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. балабух — див. хліб  Словник синонімів Вусика