балабух
Балабух, -ха
м.
1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго.
2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. ум. балабушок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балабух — БАЛА́БУХ див. бала́буха. Словник української мови у 20 томах
- балабух — бала́бух 1. кул. спечений нашвидкуруч, часто невдалий, виріб із тіста; булочка (м, ср, ст): Мала прийти сусідка – пані Ева, – то я швиденько напартолила якихось балабухів, полила сметаною, і під горіхівку то досить файно з'їлося (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- балабух — див. хліб Словник синонімів Вусика