Значення в інших словниках
-
балабух —
БАЛА́БУХ див. бала́буха.
Словник української мови у 20 томах
-
балабух —
бала́бух 1. кул. спечений нашвидкуруч, часто невдалий, виріб із тіста; булочка (м, ср, ст): Мала прийти сусідка – пані Ева, – то я швиденько напартолила якихось балабухів, полила сметаною, і під горіхівку то досить файно з'їлося (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
балабух —
Балабух, -ха м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго. 2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. ум. балабушок.
Словник української мови Грінченка