Словник української мови Грінченка

балаклій

Балаклій, -лія

м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. балаклій — -я, ч., діал. Балакун, пустомеля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балаклій — БАЛАКЛІ́Й, лія́, ч., розм., рідко. Те саме, що балаку́н. Слова типу буркун, варава, балаклій, щебетій та подібні їм наші пращури перетворювали колись у прізвиська, а згодом – у прізвища (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. балаклій — див. балакучий  Словник синонімів Вусика