балаклій

БАЛАКЛІ́Й, лія́, ч., розм., рідко.

Те саме, що балаку́н.

Слова типу буркун, варава, балаклій, щебетій та подібні їм наші пращури перетворювали колись у прізвиська, а згодом – у прізвища (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. балаклій — -я, ч., діал. Балакун, пустомеля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. балаклій — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
3. балаклій — Балаклій, -лія м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.  Словник української мови Грінченка