балаклій
БАЛАКЛІ́Й, лія́, ч., розм., рідко.
Те саме, що балаку́н.
Слова типу буркун, варава, балаклій, щебетій та подібні їм наші пращури перетворювали колись у прізвиська, а згодом – у прізвища (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me