балаклій

балаклі́й

-я, ч., діал.

Балакун, пустомеля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балаклій — БАЛАКЛІ́Й, лія́, ч., розм., рідко. Те саме, що балаку́н. Слова типу буркун, варава, балаклій, щебетій та подібні їм наші пращури перетворювали колись у прізвиська, а згодом – у прізвища (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. балаклій — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  3. балаклій — Балаклій, -лія м. Говорунъ, болтунъ. Черниг. Словник української мови Грінченка