бандуруватий

Бандуруватий, -а, -е

Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.

Значення в інших словниках

1. бандуруватий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика