Словник української мови Грінченка

баранник

Баранник, -ка

м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. баранник — -а, ч., діал. Пастух баранів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баранник — Бара́нник, -ка; -нники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)