баранник

Баранник, -ка

м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баранник — -а, ч., діал. Пастух баранів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баранник — Бара́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)