баранник

бара́нник

-а, ч., діал.

Пастух баранів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баранник — Бара́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. баранник — Баранник, -ка м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36. Словник української мови Грінченка