баранник

Бара́нник, -ка; -нники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баранник — -а, ч., діал. Пастух баранів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баранник — Баранник, -ка м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36. Словник української мови Грінченка