батюга

Батюга, -ги

ж. = батура. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.

Значення в інших словниках

1. батюга — див. батіг  Словник синонімів Вусика