батюга
Батюга, -ги
ж. = батура. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батюга — див. батіг Словник синонімів Вусика