батура

Батура, -ри

ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батура — -и, ж., діал. Великий батіг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. батура — БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг. А позаду дід, дід, Батурою хвось, хвось (з народної пісні); Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (П. Чубинський); На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками – торбинки через плече (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. батура — див. батіг Словник синонімів Вусика
  4. батура — БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (Чуб., II, 1878, 583); На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками — торбинки через плече (Головко, І, 1957, 363). Словник української мови в 11 томах
  5. батура — Будівля, подібна до вишки, каланчі. Архітектура і монументальне мистецтво