1. Словник української мови у 20 томах

батура

БАТУ́РА, и, ж., діал.

Великий батіг.

А позаду дід, дід, Батурою хвось, хвось (з народної пісні);

Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (П. Чубинський);

На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками – торбинки через плече (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батура — -и, ж., діал. Великий батіг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. батура — див. батіг Словник синонімів Вусика
  3. батура — БАТУ́РА, и, ж., діал. Великий батіг. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою (Чуб., II, 1878, 583); На толоці пастухи. Ціла юрба з батурами, з кийками — торбинки через плече (Головко, І, 1957, 363). Словник української мови в 11 томах
  4. батура — Будівля, подібна до вишки, каланчі. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. батура — Батура, -ри ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. н. п. Словник української мови Грінченка