Словник української мови Грінченка

бахматий

Бахматий, -а, -е

Мѣшковатый, отдувающійся (объ одеждѣ). Уман. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бахматий — бахма́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бахматий — -а, -е, розм. Дуже широкий, мішкуватий (про одяг).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бахматий — БАХМА́ТИЙ, а, е, розм. Дуже широкий, мішкуватий (про одяг). Жіночий шарахван [сарафан], за її словами, був такий бахматий та довгий, як попівська ряса (Леся Українка); Він одягнений у широку, трохи навіть бахмату на ньому білосніжну сорочку з великим відкладним коміром (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. бахматий — Татарський кінь  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. бахматий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
  6. бахматий — МІШКОПОДІ́БНИЙ (схожий виглядом на мішок), МІШКУВА́ТИЙ, ЛАНТУХУВА́ТИЙ, БАХМА́ТИЙ розм. (дуже широкий — про одяг). Мішкоподібний кожух аж ніяк не пасував Володимирові (О. Лупій); Нині на ньому були мішкуваті штани, простора плисова блуза (Г.  Словник синонімів української мови
  7. бахматий — Бахма́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бахматий — БАХМА́ТИЙ, а, е, розм. Дуже широкий, мішкуватий (про одяг). Він одягнений у широку, трохи навіть бахмату на ньому білосніжну сорочку з великим відкладним коміром (Коз., Сальвія, 1959, 45).  Словник української мови в 11 томах