бахматий
БАХМА́ТИЙ, а, е, розм.
Дуже широкий, мішкуватий (про одяг).
Жіночий шарахван [сарафан], за її словами, був такий бахматий та довгий, як попівська ряса (Леся Українка);
Він одягнений у широку, трохи навіть бахмату на ньому білосніжну сорочку з великим відкладним коміром (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)