Словник української мови Грінченка

башмармак

Башмармак, -ка

м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна. Мнж. 176.

Словник української мови Грінченка