Словник української мови Грінченка

бездзвінний

Бездзвінний, -а, -е

Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна.

2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бездзвінний — -а, -е. Який не має, не використовує дзвонів.  Великий тлумачний словник сучасної мови