бездзвінний

бездзві́нний

-а, -е.

Який не має, не використовує дзвонів.

Значення в інших словниках

1. бездзвінний — Бездзвінний, -а, -е Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.  Словник української мови Грінченка