безконечниця

Безконечниця, -ці и безконешниця, -ці

ж.

1) = безконечник 2.

2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.

Значення в інших словниках

1. безконечниця — див. дорога  Словник синонімів Вусика