безкостий

Безкостий, -а, -е

Не имѣющій костей, безкостный. Чуб. І. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг. пьявка).

Значення в інших словниках

1. безкостий — безко́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безкостий — -а, -е. Без костей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безкостий — БЕЗКО́СТИЙ, а, е. Без кісток. Говорить язик безкостий (Номис); * Образно. – Нехай тим часом тут поскачуть міми, а потім ті єгиптянки “безкості”, що то показують з мечами штуки (Леся Українка); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. безкостий — Безко́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безкостий — БЕЗКО́СТИЙ, а, е. Без костей. Говорить язик безкостий (Номис, 1864, № 1123); *Образно. — Нехай тим часом тут поскачуть міми, а потім ті єгиптянки "безкості", що то показують з мечами штуки (Л. Укр., III, 1952, 447); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах