безлюдніти

Безлюдніти, -нію, -єш

гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.

Значення в інших словниках

1. безлюдніти — безлю́дніти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. безлюдніти — -іє, недок., рідко. Ставати, робитися безлюдним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безлюдніти — БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок. Ставати, робитися безлюдним. Пустіє, безлюдніє вулиця (О. Гончар); Зіщулюються внизу, на вулицях, дерева, а вулиці безлюдніють (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
4. безлюдніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. безлюдніти — БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок., рідко. Ставати, робитися безлюдним. Пустіє, безлюдніє вулиця (Гончар, Людина.., 1960, 52).  Словник української мови в 11 томах