Великий тлумачний словник сучасної мови

безлюдніти

безлю́дніти

-іє, недок., рідко.

Ставати, робитися безлюдним.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безлюдніти — безлю́дніти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безлюдніти — БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок. Ставати, робитися безлюдним. Пустіє, безлюдніє вулиця (О. Гончар); Зіщулюються внизу, на вулицях, дерева, а вулиці безлюдніють (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
  3. безлюдніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. безлюдніти — БЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє, недок., рідко. Ставати, робитися безлюдним. Пустіє, безлюдніє вулиця (Гончар, Людина.., 1960, 52).  Словник української мови в 11 томах
  5. безлюдніти — Безлюдніти, -нію, -єш гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.  Словник української мови Грінченка