безлісий —
безлі́сий прикметник
Орфографічний словник української мови
безлісий —
-а, -е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безлісий —
БЕЗЛІ́СИЙ, а, е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси. Хіба заховаєшся від ока людолова в цьому голому безлісому степу? (В. Малик); На крутому узгір'ї стоїть віковічний дуб. Навкруги розкинувся безлісий простір (І.
Словник української мови у 20 томах
безлісий —
БЕЗЛІ́СИЙ, а, е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси. На крутому узгір’ї стоїть віковічний дуб. Навкруги розкинувся безлісий простір (Цюпа, Назустріч.., 1958, 5).
Словник української мови в 11 томах