безлісий

БЕЗЛІ́СИЙ, а, е.

Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси.

Хіба заховаєшся від ока людолова в цьому голому безлісому степу? (В. Малик);

На крутому узгір'ї стоїть віковічний дуб. Навкруги розкинувся безлісий простір (І. Цюпа);

Грифи годинами ширяють над безлісою гірською або рівнинною місцевістю, вистежують здобич (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. безлісий — безлі́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безлісий — -а, -е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безлісий — БЕЗЛІ́СИЙ, а, е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси. На крутому узгір’ї стоїть віковічний дуб. Навкруги розкинувся безлісий простір (Цюпа, Назустріч.., 1958, 5).  Словник української мови в 11 томах
4. безлісий — Безлісий, -а, -е Безлѣсный. Безліса сторона. Золотон. у.  Словник української мови Грінченка