Словник української мови Грінченка

безлітній

Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є

1) Вѣчный. Чуб. III. 11.

2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безлітній — Безлі́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)