безмінище
Безмін, -на
м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. ум. безмінчик. ув. безмінище, безміняка.
Словник української мови ГрінченкаБезмін, -на
м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. ум. безмінчик. ув. безмінище, безміняка.
Словник української мови Грінченка