Значення в інших словниках
-
безмір —
бе́змір іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
безмір —
-у, ч. 1》 Те, що неможливо або важко виміряти; неозорі простори, безмежжя. 2》 чого, перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. 3》 у знач. присл. Дуже, надзвичайно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безмір —
БЕ́ЗМІР, у, ч. 1. Те, що неможливо або важко виміряти (перев. про простір, час); безмежжя. Скільки-то ще доведеться виорать панського лану? .. Ще того поля – безмір! (М.
Словник української мови у 20 томах
-
безмір —
див. багато; безмежний; далечінь
Словник синонімів Вусика
-
безмір —
БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого...
Словник синонімів української мови
-
безмір —
БЕ́ЗМІР, у, ч. 1. Те, що неможливо або важко виміряти; неозорі простори, безмежжя. Пурпуром, золотом, ізмарагдом, сапфіром набитий, стелеться геть у безмір круто веселчаний шлях (Фр., XIII, 1954, 305); Скільки-то ще доведеться виорать панського лану? ..
Словник української мови в 11 томах