безнащадний Безнащадний, -а, -е Не имѣющій потомства, безпотомный. см. нащадок. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках безнащадний — Безнаща́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)