безодрадісний

Безодрадісний, -а, -е

Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.

Значення в інших словниках

1. безодрадісний — безодра́дісний прикметник безвідрадісний  Орфографічний словник української мови
2. безодрадісний — див. безвідрадісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безодрадісний — БЕЗОДРА́ДІСНИЙ див. безвідра́дісний.  Словник української мови у 20 томах
4. безодрадісний — БЕЗОДРА́ДІСНИЙ див. безвідра́дісний.  Словник української мови в 11 томах