Словник української мови Грінченка

безпарий

Безпарий, -а, -е

1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.

2) Неженатый.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безпарий — безпа́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безпарий — див. безпарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпарий — БЕЗПА́РИЙ див. безпа́рний.  Словник української мови у 20 томах
  4. безпарий — Безпа́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безпарий — БЕЗПА́РИЙ див. безпа́рний.  Словник української мови в 11 томах