Словник української мови Грінченка

безплемінний

Безплемінний, -а, -е

Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безплемінний — Безплемі́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)