безпричальний

Безпричальний, -а, -е

Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.

Значення в інших словниках

1. безпричальний — безприча́льний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. безпричальний — -а, -е, діал. Безпритульний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпричальний — БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. – Я хочу стати за няньку або за економку, бо я, бачте, безприхильна й безпричальна удова (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Ось налетіла [думка] одна промениста, як метеор безпричальна, вогниста, і пролетіла... її не спинить... (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. безпричальний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки).  Словник синонімів української мови
5. безпричальний — БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. — Я хочу стати за няньку або за економку, бо я, бачте, безприхильна й безпричальна удова (Н.-Лев., IV, 1956, 277); *Образно. Ось налетіла [думка] одна промениста, як метеор безпричальна, вогниста і пролетіла… її не спинить… (Л. Укр., І, 1951, 271).  Словник української мови в 11 томах