безпричасний

Безпричасний, -а, -е

Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.

Значення в інших словниках

1. безпричасний — безприча́сний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. безпричасний — -а, -е, діал. Байдужий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпричасний — Непричетний  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпричасний — БЕЗПРИЧА́СНИЙ, а, е, діал. Байдужий. На дух-мару́ вона походила з своїм нездвиженим обличчям, із своїм поглядом безпричасним... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. безпричасний — БЕЗПРИЧА́СНИЙ, а, е, діал. Байдужий. На дух-мару́ вона походила з своїм нездвиженим обличчям, із своїм поглядом безпричасним… (Вовчок, І, 1955, 253).  Словник української мови в 11 томах