безслідно

Безслідно

нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.

Значення в інших словниках

1. безслідно — безслі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безслідно — Присл. до безслідний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО. Присл. до безслі́дний. Марина безслідно зникла, пропала (Панас Мирний); Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (П.  Словник української мови у 20 томах
4. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО (нічого, ніяких слідів не лишаючи після себе); БЕЗ ОСТА́НКУ, БЕЗ ОСТА́ТКУ, БЕЗ ОСТА́ЧІ розм. (звичайно про якесь збірне поняття, про щось неживе або матерію у філософському розумінні); БЕ́ЗВІСТИ (звичайно про людей...  Словник синонімів української мови
5. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО. Присл. до безслі́дний. Марина безслідно зникла, пропала (Мирний, IV, 1955, 237); Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (Козл., Лелеки.., 1953, 11).  Словник української мови в 11 томах