безсумлінник Безсумлінник, -ка м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках безсумлінник — Безсумлі́нник, -ка; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)