безсумлінник
Безсумлінник, -ка
м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсумлінник — Безсумлі́нник, -ка; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)