безсумлінник

Безсумлі́нник, -ка; -ки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсумлінник — Безсумлінник, -ка м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка