безувірний
Безувірний, -а, -е
1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247.
2) Злой, безсердечный. см. бузувірний.
Словник української мови ГрінченкаБезувірний, -а, -е
1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247.
2) Злой, безсердечный. см. бузувірний.
Словник української мови Грінченка