Словник української мови Грінченка

безувірний

Безувірний, -а, -е

1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247.

2) Злой, безсердечный. см. бузувірний.

Словник української мови Грінченка