Словник української мови Грінченка

бузувірний

Бузувірний, -а, -е

= безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бузувірний — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика