Словник української мови Грінченка

безус

Безус, -са

м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безус — -а, ч. Той, що не має вус.  Великий тлумачний словник сучасної мови