безус
Безус, -са
м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безус — -а, ч. Той, що не має вус. Великий тлумачний словник сучасної мови
Безус, -са
м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.